ташка. Не повірете!

 
 

ташка. Не повірете!




Файне село Ковалівка знаходиться у Васильківському районі Київської області. По приїзді в село вас чекатиме здивування. Їдучи по дорозі, з обох сторін якої знаходяться звичайні такі поля, центр села вас шокує. Там є і торговий центр, і готель, і гімназія, і фонтан, що світиться вночі, і діючий годинник прямо на газоні, який мабуть видно і з літака, і нова церква, в якій кожні вихідні проводять вінчання не тільки жителі Ковалівки і сусідніх сіл, а і з усієї Київщини.

У хорощу і ясну погоду часто літають винищувачі. Інколи такі віражі закручують, аж шия болить дивитись! Просто поруч, під Васильковом, знаходиться полігон і льотне училище. Ото буває, інколи, набере висоту, вирубить двигун, і з ревом падає вниз. А перед самою землею включає, і знов вверх. А часом пролітає над самими хатами на бриючому польоті.

Не знаю, як вам, а мені то вже не справжнє село. Особливо після того, як у нас в подвір'ї поклали асфальт. Звісно, то в якійсь мірі і добре – нема бруду, можна в баскетбол пограти прямо в подвір'ї, але вже не відчувається та сільска простота, коли по траві у дворі можна покачатись, не боячись замаратись курячим послідом :) Отже, загальне враження про село та наше подвір'я у вас вже є.

На минулому тижні трапилась одна історія, після якої я повірю у всі ті розповіді, де пташки/риби/звірі появляли надзвичайні розумові здібності.

Під дахом повітки (сарай такий великий, хто не знає) живе у гнізді дивна пташечка. Чорна, як смола, а хвіст знизу червоний. У народі їх називають горихвостками. А поруч лавка у тіні старої яблуні і криниця. На тій лавці полюбляє відпочивати Дід - мій рійдний дід, якому вже більше 60-ти років. Так от. Прилітає одного разу ця пташка до нього і починає кружляти навколо лавки, дико цвірінькаючи та видаючи звуки, схожі на клацання затвору в автоматі :) Діда задовбало, пішов пересів на іншу лавку. А пташка за ним. Він туди, і пташка туди, він сюди, і пташка сюди! Думали-гадали, чого ж вона хоче і вирішили полізти перевірити гніздо. Ми знали, що там було трійко пташенят. Зняли гніздо, дивимось, а там вже тільки одне. Троє, вже дорослі, вилетіли. Почали дивитись уважніше, і побачили, що у пташеняти лапка в нитці заплуталась, а іншим краєм нитка десь в гнізді зав'язалась. Ну ми, звісно, обрізали нитку і пустили пташеня по двору поплигати, так як воно вже було доросле і літати ніби вміло.

Якби ж на цьому і хеппі-енд, ан ні. На наступний ранок за погребом, куди вчора поскакало пташеня, ми випадково знайшли декілька пір'їнок, дуже схожих на те пташеня... І більше воно до гнізда не поверталось. А та пташка з тих пір дуже часто прилітає до паркану, що коло криниці і проводить багато часу, видивлюючись і щось шукаючи...

І хто мені тепер після цього скаже про нерозумність братів наших менших?

Цілком вас завіряю у правдивості цієї історії, так як сам був її свідком.


Создан 10 авг 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником